Гуляйполе

Серед поля одинокого Ти ідеш вночі босоніж по росах... Серед поля та й широкого – там де ні душі, Ну а роси – то є сльози землі Гуляйполе! Серед поля одинокого – Зламані хрести, поросли травою... Серед поля та й широкого – криком зграй думки: Десь тут в місячному світлі батьки Стрімголов наперегони з вовками З духами поля – звіяних з ватри Відчуваєш силу Гуляйполя, Гуляйполя! Гуляйполе!