Шістьтридцять

(Йоу) (6:30, тут темно, не спиться, а) Шоста тридцять ранку, якось толком і не спав Пару рим до купи склав, зарядив у самопал Давно не стріляв, так мо сьогодні хоч щось йобне Монстр музу гвалтував, шоби родити вам Голодний Наший реп явно не модний, тому тарюся на секах На співбесіді сказали, шо я схожий, блять, на зека Мало стало якось репу, той, шо зачіпає вуха І хуй угадаєш тут ти чи тебе хтось буде слухать, сука Я погано спав, не голюся вже давно Дивно коли з головою тебе хаває це дно На репіт кинув бітло, той, шо Сьомий вчора різав Во цей наче заєбіся для майбутнього релізу В голову шось лізе, та вилазить тільки кал Мені вже 21, півжитухи проїбав, вау Шо мені дав реп? Здоровезне аж ніщо Та я вже давно поставив всю житуху на хіп-хоп Так хочеться закрити очі (очі) Приспати всі оці думки (думки) Та голос в голові шепоче "Ти знаєш (знаєш), від них нікуди не втекти" (не втекти) Так хочеться закрити очі (очі) Приспати всі оці думки (думки) Та голос в голові шепоче "Ти знаєш (знаєш), від них нікуди не втекти" (не втекти) Підвожу підсумки останніх днів у символічний час Дощ брищить по підвіконню, ранок зустрічає нас Ми невпинно працювали не одну безсонну ніч Та сьогодні наче вперше стою з майком віч-на-віч Хочу я вам розповісти ким являюся насправді І для цього відкриватиму по черзі вам всі карти Не найкращий син, батьки, я вибачаюсь за характер Але є такий як є і цього не відібрати Ніч навіяла думок, треба по полкам їх розкласти Йду пліч-о-пліч разом з музикой, доки не склеїв ласти З дамами серце будував на майбутні світлі плани Дами виявились суками, залишилися шрами Не приносять користь ноти і з роботою не склалось В ніч папер беру і біт — це все, що нам приносить радість На годиннику 6:30, отже вже пора прощатись Навіть не помітив як новий день вже встиг початись Попільниця пуста, в стакані тане лід Сюди себе накамсав — хоч якийсь та слід Здається, що весь час взяв і пройшов крізь мене Вулицей думок, приблизно, з довжину Бродвея Скільки втрачених моменів, в чому винен сам Все до купи не склав, у мобілу написав Слова, які б могли бути комусь потрібні Але там пусто, а тепер лише постскриптум Мій реп, він загалом для мене Тому не дивуйсь, що не проперсь цим куплетом Північні ASAPи із розділу твого життя Думаєш, багато маєм, а на насправді ж ніхуя Попільниця пуста, стакан повен води Розтанула моя ніч — я горе в ній втопив Годинник зупинився без тридцяти сім Будильник лунає для тих, хто прокинувся в сні Так хочеться закрити очі (очі) Приспати всі оці думки (думки) Та голос в голові шепоче "Ти знаєш (знаєш), від них нікуди не втекти" (не втекти) Так хочеться закрити очі (очі) Приспати всі оці думки (думки) Та голос в голові шепоче "Ти знаєш (знаєш), від них нікуди не втекти" (не втекти) (Я) ніч без сну, у легенях дим, знову Почерком нерівним начеркав тут пару рим, йоу Звідки прийшли, ну і де були спочатку — неважливо А головне — де ти в кінці поставиш крапку І хоч в кармані пятка, очі сховав в капюшон Знаєш сам, тут ти загубив більше, ніж знайшов Нікуди досі не дійшов і не став ніким Тому, можливо, у фіналі лишишся один Серед бетонних стін жити вчились на помилках Комусь три метри під землю, комусь небо в клітинку Не тільки взимку тут віє холод собачий Роби людям добро, але не чекай на віддачу Вже майже сім, а я як привид у своїй кімнаті Метро прокинулось, а ми ще не лягали спати