Є, напевно, в кожного в житті
Щось до болю дороге у світі
І у мене є щасливі дні
Юності моєї первоцвіти
Мріялось, бажалось — не збулось
А чому? Хто може відповісти?
А душа ж так прагнула чогось
Не судилось квітам тим розквісти
Бачив я багато у житті
Різні села і міста великі
Та вертає спомин уві сні
До твоїх садочків, вулиць тихих
Де кохання першого весна
Яблуневим буйним, п'янким цвітом
Полонила юнії серця
Понесла у вирій понад світом
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій, моїх мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій і надій
Пригадались друзі дорогі
Із шкільних років, років крилатих
Пригадались рідні береги
Матіоли, що садила мати
Розлетілись ми ген по світах
Хтось у Ізраїль, хтось до Канади
Та невже життя, цей диво-птах
Не поверне до рідної хати
Посідали б разом, як колись
За веселим празниковим столом
І пісні б улюблені неслись
Понад прутом, понад нашим долом
Про "Червону руту", "Водограй"
Про наші надії й сподівання
Про наш милий серцю рідний край
Про наші стрічання і розтавання
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій, моїх мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій, моїх мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій і надій
Місто перших мрій і надій
