Я тебе небесною зорею
Засвітив на обрії яснім
Я тебе не зміг назвать своєю
Наспівав у золотому сні
Де тобі шумує рання злива
Де роса з любовної сльози
Де щебечеш ніжна і щаслива
Наче ластівка після грози
Хто літає, той вертає у серпанкові гаї
Де нас люблять і вітають синьоокі солов'ї
Де нас люблять і вітають синьоокі солов'ї
Ти мені у золотій осіні
Наспівала зболену печаль
Птахом дорогим заголосила
Літом пригорнулась до плеча
Стежечку прослала в падолисті
Калиново скресла у лугах
Невмолимо сонячно-імлиста
Ти одна у світі дорога
Чисті роси, сині води, трави стелються тобі
Той, хто любить, той приходить в чисту осінь долюбить
Той, хто любить, той приходить в чисту осінь долюбить
Той, хто любить, той приходить в чисту осінь долюбить
В чисту осінь долюбить
