Тихо діти сплять

На краю гори, там безодня Я води побачила порив, і цього дня Люди тягнуть руки догори, але тонуть Зняти кожен хоче той вид з телефону Добре, що то був мій сон, а в снах є мораль Поки сієм пісок, ми вбиваємо рай Ми шукаєм зерно на уламках ґрунтів Галасуємо знов у своїй самоті серед стін Рушимо все (все), нищимо все (все) Світу океан нам вже ніби басейн (басейн) Ворог — це лід (лід), заховаєм в землі Так зникає наш дім! А навколо техніки марші Затихає голос, що лине від старших Всі лежать без дій іще навіть не впавши Та коли настане сон-час, то і буде той час Коли буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас А поки тихо діти сплять Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль А поки тихо діти сплять Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас А поки тихо діти сплять Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль А поки тихо діти сплять Знову мілина не мина, де та глибина? Висохла вода, вже нема — і не дивина Тисячі лісів без тварин, там панує дим А що залишим молодим ми? Діяти! Терміново діяти Бува часом відбуваються нечувані дива Проростає мохом мій залежаний диван Весь об'єм робіт діли на два А поки ще жива дихає трава Вітер порива сірі хмари вам Полива дощем, проростають ще Квіти із хвощем, сонце не пече Підростає ліс і ростуть малі діти на землі Дивляться на нас, а ми все для них Доки цей світ ще не зник Доки цей світ ще не зник Доки цей світ ще не зник Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас А поки тихо діти сплять Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль А поки тихо діти сплять Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас А поки тихо діти сплять Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль А поки тихо діти сплять Тихо діти сплять Тихо діти сплять Тихо діти сплять Тихо діти сплять