Ти розкажи мені, мила, чарівна жінко
Чом у твоїх очах б'ється крильми журба?
Хто образив тебе боляче та гірко?
Чи ненавмисно я, а чи твоя судьба?
Моя любов, твоя журба, як дві лози переплелись
Візьми любов, віддай журбу, бо ми навік уже зійшлись!
Моя любов — моя журба!
Твоя судьба — моя судьба!
Я обніму тебе, душу твою зігрію
І розтоплю в очах сині льоди журби
Наче на сповіді я тебе зрозумію
Радо зів'єм в одну дві наші судьби
Моя любов, твоя журба, як дві лози переплелись
Візьми любов, віддай журбу, бо ми навік уже зійшлись!
Моя любов — моя журба!
Твоя судьба — моя судьба!
Моя любов, твоя журба, як дві лози переплелись
Візьми любов, віддай журбу, бо ми навік уже зійшлись!
Моя любов — моя журба!
Твоя судьба — моя судьба!
Моя любов! Моя судьба!
