Їхав козак за Дунай

Їхав козак за Дунай, сказав дівчино, прощай Ти, конику вороненький, неси та гуляй Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче Як ти ж мене покидаєш - тільки подумай Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче Як ти ж мене покидаєш - тільки подумай Покидаю тебе бо сам я йду в дорогу Будь щасливой, здорова, голубка моя Білих ручок не ламай, каріх очей не стирай Мене з війни зі славою к собі ожидай Білих ручок не ламай, каріх очей не стирай Мене з війни зі славою к собі ожидай Наша служба дом хвоїнский їхати порада війська Щоб границю боронить від лютих ворогів І без тебе друг сердечний враг погибне лютий, дерзкий Ти ж на войну не їзжай, мене не покінь І без тебе друг сердечний враг погибне лютий, дерзкий Ти ж на войну не їзжай, мене не покінь Лучше було, лучше було не ходить Лучше було, лучше було не любить Аще краще, аще краще та й не знать Чим тепер, чим тепер забувать Доки жив на світі буду тебе, серце, не забуду А як сгіну на войні, помолися обо мні Свиснув козак на коня — зоставайся, здорова Я приїду, як не згину, через три года Свиснув козак на коня — зоставайся, здорова Я приїду, як не згину, через три года Лучше було, лучше було не ходить Лучше було, лучше було не любить Аще краще, аще краще та й не знать Чим тепер, чим тепер забувать Їхав козак за Дунай, сказав дівчино, прощай Ти, конику вороненький, неси та гуляй Свиснув козак на коня — зоставайся, здорова Я приїду, як не згину, через три года Свиснув козак на коня — зоставайся, здорова Я приїду, як не згину, через три года Лучше було, лучше було не ходить Лучше було, лучше було не любить Аще краще, аще краще та й не знать Чим тепер, чим тепер забувать Лучше було, лучше було не ходить Лучше було, лучше було не любить Аще краще, аще краще та й не знать Чим тепер, чим тепер забувать