Україну, як попіл, забуття засипає
І не чути уголос їхніх звань та імен
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає
Хто вустами торкнеться шовку ваших знамен
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає
Хто вустами торкнеться шовку ваших знамен
Ви носили в петлицях ясно-сині блавади
Ви плекали у серці до Вкраїни любов
Ех, стрільці січовії, є за що помирати
Є за що проливати ворогів наших кров
Ех, стрільці січовії, є за що помирати
Є за що проливати ворогів наших кров
Вже Господь не відверне наших втрат і поразок
Нас усіх пам'ятають Соловки й Колима
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама
І для кожного сина шлях нелегкий проляже
Та яка б ця дорога не терниста була
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить
Тільки, щоб Україна нас усіх прийняла
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить
Тільки, щоб Україна нас усіх прийняла
