В душі спокійний сон повів мене в полон
Відчула я тепло якого не було
Чому ж, питаю я — болить душа моя?
Чому неспокій томить моє серце?
Чи прожиті роки не кажуть ні про що?
Невже до нас не вернеться кохання?
Мене ти так любив, скажи тоді за що?
Залишив в моїм серці ці страждання
Мене ти так любив, скажи тоді за що?
Залишив в моїм серці ці страждання
Коханий, зрозумій і не іди
В чужі обійми жадного кохання
Не натвори своїй душі біди
Моєму серцю не даруй страждання
Не хочу знати, як душа болить
І ти не маєш знати це ніколи
Яка стає болюча кожна мить
В розлуці серце мертвіє від болю
І в дивнім моїм сні наснилося мені
Що ти поцілував, так ніжно пригортав
Чому ж, питаю я — болить душа моя?
Чому неспокій томить моє серце?
Не натвори біди, від мене не іди
Бо я тебе не зможу вже забути
Послухай, зачекай, ти іншу не шукай
Бо нам біду окремо не минути
Послухай, зачекай, ти іншу не кохай
Бо я тебе не зможу вже забути
Коханий, зрозумій і не іди
В чужі обійми жадного кохання
Не натвори своїй душі біди
Моєму серцю не даруй страждання
Не хочу знати, як душа болить
І ти не маєш знати це ніколи
Яка стає болюча кожна мить
В розлуці серце мертвіє від болю
Коханий, зрозумій і не іди
В чужі обійми жадного кохання
Не натвори своїй душі біди
Моєму серцю не даруй страждання
Не хочу знати, як душа болить
І ти не маєш знати це ніколи
Яка стає болюча кожна мить
В розлуці серце мертвіє від болю
