З раннього ранку досвіт я помандрую за світом
Яблуня біля воріт тихо заплакала цвітом
І на прощання, мов птах, я помахаю руками
Матері, що обняла яблуню, вкриту квітками
Яблуня білим цвітом вкрилася
Мати до неї нахилилася
До цвіту тихо пригортається
А цвіт сльозою осипається
Десь у далеких світах яблуня біла присниться
Хата під небом свята, білена ясно світлиця
Сниться криниця в саду, голуби в стрісі воркують
Сни чомусь віють тугу, стомлену душу лікують
Яблуня білим цвітом вкрилася
Мати до неї нахилилася
До цвіту тихо пригортається
А цвіт сльозою осипається
Де б я не був — повернусь знову в краї яблуневі
Біля воріт посміхнусь яблуні біло-рожевій
Мамі в обіймах скажу, що повернувся завчасно
Та чомусь світом коса в мами посивіла рясно
Яблуня білим цвітом вкрилася
Мати до неї нахилилася
До цвіту тихо пригортається
А цвіт сльозою осипається
Яблуня білим цвітом вкрилася
Мати до неї нахилилася
До цвіту тихо пригортається
А цвіт сльозою осипається
