В сутінках згасли вогні, тільки в далекім вікні
Через холодні вітри засяє
Наче маяк в темноті, світить здалека мені
Вогник, що завжди мене чекає
Може, десь в самоті ти запалиш мені вогник
В темноті відчини, обігрій моє кохання
Назавжди тільки ти, і повір, що дві зустрілись долі
При вогні в теплоті двох сердець, що покохали
Буде все як тоді, як уперше пострічались
Серед довгих стежин, що далеко заблукали в полі
Знову в дорогу спішу, птахом з подвір'я лечу
В серці тривожно, та це даремно
Вірю, завжди повернусь, світлу в вікні посміхнусь
Тихо засну при вогні, напевно
Може, десь в самоті ти запалиш мені вогник
В темноті відчини, обігрій моє кохання
Назавжди тільки ти, і повір, що дві зустрілись долі
При вогні в теплоті двох сердець, що покохали
Буде все як тоді, як уперше пострічались
Серед довгих стежин, що далеко заблукали в полі
Може, десь в самоті ти запалиш мені вогник
В темноті відчини, обігрій моє кохання
Назавжди тільки ти, і повір, що дві зустрілись долі
При вогні в теплоті двох сердець, що покохали
Буде все як тоді, як уперше пострічались
Серед довгих стежин, що далеко заблукали в полі
