Я бачив 17-річну француженку
Вона бігла паризьким дощем
І я не знаю, одужаю чи ні
Із нею були тенісні м'ячики
Велика сумка за плечем
І цвіт півоній сипавсь їй до ніг
Заради неї я продам Батьківщину
Заради неї відіб'юся від рук
У неї в сукні я знайду свого сина
Без неї, мабуть, я помру
Я бачив 17-річну француженку
Вона в натовпі тінню зникала
І кожен рух її музику таємну ткав
Хоч плаття змокло і дрібно тремтів її стан
Щасливим кроком ішла в Люксембурзький сад
А я глядів їй услід, і між крапель росла сльоза
І не треба казать, бо я знаю і сам
Хто я для тебе? Луна без слів
Ти не захочеш зі мною говорити навіть
Хто я для тебе? Тінь у вікні
Ти не помітиш, як зникне вона в тумані
Холодне небо і сірі дні
Як сни далекі, вночі розтануть
Хто я для тебе?
Заради неї я продам Батьківщину
Заради неї відіб'юся від рук
У неї в сукні я знайду свого сина
Без неї, мабуть, я помру
