Не співай же, скрипочко і не плач
Ти душі моєї не розчулиш
Струни срібні більше не зазвучать
Пальці білі смичок вже забули
Я з тобою говорити могла
Як з своєю рідною сестрою
Про любов, про щастя, про діла
Про усе таємне тільки з тобою
Знала ти усі мої думки
Розуміла всі мої капризи
Розділяла радощі і сум
Почуттів моїх незаймані репризи
Я з тобою більше не поділюсь
Всім отим, що зачепило душу
Наче струни там і залягло
Зазвучало, я ж мовчати мушу
Більше, сестро, не співай же, не плач
Не розтравлюй душу, прошу, молю
Ти мені розрадою була
А тепер мовчи, мовчи, мовчи
Я з тобою говорити могла,
Як з своєю рідною сестрою
Про любов, про щастя, про діла
Про усе таємне тільки з тобою
Не плач
Скрипочка не грай
Не грай,не грай,не грай, не грай
Не співай же скрипочка і не плач
(Не співай)
Не співай же скрипочка і не плач
(Не співай)
(Не співай)
Не співай же скрипочка і не плач
(Не співай)
