Квіти

Нікотин! В твоє лице я видихаю свій їдкий дим Чорт із ним Щоби ти зрозумів що ти вчинив Закриваю за собою двері В вікнах чути лише крики звірів Вони щось тобі тепер говорять Але ми їм вже давно не віримо Назбираю я отруйні квіти І поставлю їх у тебе вдома Знай що краще тобі там не жити Жити з чимось невідомим Ці квіти! Ці квіти! Ці квіти живуть, у тебе на вікні Колись ми всі помремо Як ті квіти на вікні Без сонця й вітру Ми залишимось одні Не бачити щастя Уміють лиш ті Хто так багато Цього хтів Я переконую себе Десятий раз це не робить Кажу що вона ідеал Бо так добре вміє любить Хто знає,проживу життя Коли відсутній дофамін Будь-ласка, близько не підходь Це причиняє мені біль! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Вже в'януть, в тебе на вікні! На вікні! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Вже в'януть, в тебе на вікні! На вікні! Як колись вже давно не буде, ти і з цим змирись Подивись, як розкрились квіти у вікні твоїм Там де ти, залишила усі спогади мої Уночі розкажи слова, що берегли Земля сміється квітами Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Зів'яли, в тебе на вікні! На вікні! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Ці квіти! Ці кляті квіти! Зів'яли, в тебе на вікні! На вікні!