Королево янголів

королево янголів,

птахи твої

злітають і розсипаються,

птахи твої

тонке скло.

поверни мені простоту,

поверни

поверни

а-а

по-по-по поверни по-по

по-по-по поверни по-по

по-по-по поверни по-по

по-по-по поверни по-по

сумно мені без тебе. може ти прийдеш, може побудеш,

як буваєш із мандрівниками вночі,

коли гасне вогнище і час вирушати далі.

спіть вночі мої оченята, тоді кажеш.

але часу нема спати. намагаюся запам\'ятати.

але як намагатися.

зараз я впевнений що не забуду, нічого не забуду.

а вдень я шукаю

за тобою

в натовпі, твої

частини тіла в інших людей,

ти вся інша людина,

по частинах розкидана тут і там,

ти навіть не єва, ти яблуко.

птахо, де ти полетіла. серце важке, як шмата, що набрала води, птахо,

в які діри набивається твоє тільце,

які краплини води сковзають з твого пір’я.

може якщо тобі також буває сумно, якщо

часами ти теж найсумніша істота на світі,

напиши собі список речей, які

трапилися з іншими людьми а не з тобою і

викреслюй з нього по пункту.

хмароподібна вода так гарно висить над будинками,

намагаюся переставати шукати очима,

зависаю сам у повітрі дивлячись на хмари.

ти не єва, ти навіть не яблуко. м ти

ти не єва, ти навіть не яблуко. а

ти не єва, ти навіть не яблуко.

ти не єва, ти навіть не яблуко.

ти не єва, ти навіть не яблуко.

ти не єва, ти навіть не яблуко.

по-по-по поверни по-по

по-по-по поверни по-по

по-по-по поверни по-по

по-по-по поверни по-по

королево янголів,

птахи твої

злітають і розсипаються,

птахи твої

тонке скло.

поверни мені простоту,

поверни

поверни

поверни