Letras

просто писати не вмію,
складно писати не хочу,
підніміть мені вії,
подивіться в очі.
світло в кінці тунелю,
світло породжує тіні,
я переходжу пустелю,
я перелажу стіни.
більше не хочу страждати,
страждати - для безпорадних.
світ мені може все дати,
світ - мій найкращий радник.
не вмію просто писати,
не хочу писати аби що.
я вже тепер сам - тато,
тепер бери вище.
де я є, де я є,
і що маю тут,
все моє, все моє,
крім несправжніх пут,
ні спокут ні скрут,
тільки вічний шлях,
уперед ідуть,
із вогнем в серцях.
де я є, де я є,
і що маю тут,
все моє, все моє,
крім несправжніх пут,
ні спокут ні скрут,
тільки вічний шлях,
уперед ідуть,
із вогнем в серцях.
я не дуже вмію писати складно, я не дуже хочу писати просто,
сенс, як у піст, має бути порядний, а рими жирні, наче після посту,
духовного зросту… жадний я був до духовного зросту,
поки нарешті збагнув я, що знати - не складно, робити натомість буває не просто.
але тільки часом, тільки не тоді коли з душею, а разом,
справа не в машині, вилітаєм на трасу,
справа не в дорозі, ми навалюєм газу, газу!
вперед до екстазу, який відчувають лиш тільки творці,
всесвіту дяка, що всі ми митці,
ми світлоносні борці, ми світлоносні борці!
де я є, де я є,
і що маю тут,
все моє, все моє,
крім несправжніх пут,
ні спокут ні скрут,
тільки вічний шлях,
уперед ідуть,
із вогнем в серцях
де я є, де я є,
і що маю тут,
все моє, все моє,
крім несправжніх пут,
ні спокут ні скрут,
тільки вічний шлях,
уперед ідуть,
із вогнем в серцях.
Written by: Frazé-Frazénko
instagramSharePathic_arrow_out