Над прірвою

Вниз, усе тікає вниз. Світ куряву здійняв, і Сонце заховав пил. Спис, я маю гострий спис, ти маєш древній спис, Ми рушимо з останніх сил. Час, він грає проти нас, Ковтає дні і роки, Прямують його кроки в кров. Нас обличчям у багно збивали вже не раз І все ж ми встали знов. Міць в руці, на лиці - тінь Сонця. Вирушаємо здобути те, що наше. Зліва голосно лунає танець Серця. Злива землю поливає. День вернеться!