Виїзд на чужину

Мене рано розбудила мати "Вставай, доню і молися Богу. Час нам з хати зараз виїжджати В далеку незнану і тяжку дорогу". (ост 2 рядки- 2) Шлях стелився нам через Карпати, Через Лісько і сріблистий Сян, На чужину там долі шукати, А доля нас гнала аж за океан... Батько й мати мені обіцяли, Що повойні вернемось домів. Сорок років даремно чекали, Я далі чекаю сама без батьків. Часом сниться мені рідна хата, Коло хати золоті лани. Тужні пісні чую з України Про мамину вишню і мої ясени. Хоч неправда панує над світом, То для неї вже гряде кінець. Зрозуміла тут я на чужині, Що від золота сильніший терновий вінець. (ост 2 рядки- 2)