Уявляв тебе зовсім не такою,
Як ти є
І з'явилась так миттєво,
Посміхнулась лиш,
Вмить я зрозумів, що це моє
І говориш так чуттєво.
Не забувай мого обличчя!
Доле моя, я тебе кличу!
Запам'ятай ці хвилини!
І мене ніщо не зупинить!
Не така, як всі
І зірками дивишся на світ,
Може, тільки так на мене?
Перший раз в житті
Я не бачу інших цвіт,
Погляд вічно мій на тебе.
.
А ти не забувай мого обличчя!
Доле моя, я тебе кличу!
Запам'ятай ці хвилини!
І мене ніщо не зупинить!
Якби тоді ти знала,
Як не хотілось відпускати
Мрію, що дійсністю стала, -
Неначе частину душі відірвати...
Ми з тобою побачимось,
Ми з тобою побачимось, побачимось.
. (2)
Не забувай!
