Квіточка

Так можем хотіти Лише ми з тобою Як тринадцятого липня В спекотну п'ятницю Відколи в біса знесло дах Залюбити білий килим Розламати душ - Які ми вперто дивні - Вдихнути ще і ще твій кайф І скасувати страх В моєму Києві, в теплій Опатії У ріднім Харкові і в дикій Карпатії Літали ми, кохали ми Дах далі зносило А ми все кохали Квіточко, така звідки краса твоя Квіточко, ти квіточка моя Квіточка моя У липні розквітає І не відпускає Квіточка моя Ти знов прийшла без нічого там І це так нестерпно Я знов стисну твою руку міцно А ти смикнеш мене у темний під'їзд Ти кажеш давай І нам здається тут Не так ще й брудно Тут хтось є Добрий вечір Ви бачите, в нас тут двох прям зара науково-фізичний з'їзд І як глибоко зайшов цей смак Чи це вже післясмак Квіточка моя У липні розквітає І не відпускає Квіточка моя Чи не моя? Чи не моя Квіточка моя Красою цвіте Красу плекає Квіточка моя У липні розквітає Та не відпускає, не відпускає Квіточка моя У липні розквітає І не відпускає Квіточка цвіте В лавандових полях В лавандових полях