Як ішов я опівночі понад тихою водою
Зачерпнув в долоні срібло те, що місяць там залишив
І зробив я з нього перстень!
А як сонце привітало мене вранці в чистім полі
Я знайшов вінок з барвіну, недоплетений учора
І зробив я з нього перстень!
Два перстені — то для тебе, вибирай, що любий
Два перстені — то твій усміх, а твій усміх — моя згуба
Два перстені дня і ночі, ти візьми з собою
Як знайти мене захочеш, кинь їх вранці за водою
Знову осінь нам приносить в злотих кронах неба просинь
Зливу дивних барв казкових і вітрів віолончелі
Не сумуй за веснотравнем!
Тож мелодію забуту два перстені нагадають
Нагадають як забудеш, не знайдеш і не полюбиш
Не сумуй за веснотравнем!
Два перстені — то для тебе, вибирай, що любий
Два перстені — то твій усміх, а твій усміх — моя згуба
Два перстені дня і ночі, ти візьми з собою
Як знайти мене захочеш, кинь їх вранці за водою
За водою!
За водою!
