Я запираюсь, я запираюсь і всьо
Мені пофіг так багато, шо не влазиться в чоло
Я запираюсь, до мене йде якесь чмо
Я запираюсь, мені пофіг усьо
Мені пофіг так багато, шо не влазиться в чоло, я запираюсь
Я запираюсь, я не пущу вас до себе
Ідіть деінде, але до мене не треба
Мені так добре без вас, я хочу трохи пожити
Бо ви привикли лиш гладити й бити!
Бо ви привикли лиш гладити й бити!
Я запираюсь, хочу на місяць повити
Я трохи інший, але теж хочу любити
Я вас не люблю, мені вас хочеться вбити
Ви краще йдіть, бо я не хочу грішити!
Ви краще йдіть, бо як зірвусь, буде вам не жити!
Я хворий пес
Я хворий пес
Я хворий пес
Я хворий пес, гей-дана-дана, є, є!
І так завжди, і так завжди все мине
Я їм говорю — вони не чують мене
А я сиджу тут прип'ятий на ланцюгу
І весь час шукаю за будою долю свою, долю свою!
Я хворий пес
Я хворий пес
Я хворий пес
Я хворий пес, гей-дана-дана, є, є!
Я хворий пес
Я хворий пес
Я хворий пес
Я хворий пес
