В темну чорну ніч
Віяли вітри,
В небі зір не ліч,
Мерехтить лиш три...
Три самотні зорі,
Наче сльози три,
Наче перли в морі...
Віяли вітри...
Чорна плахта ночі
Навкруги шатром.
Чи то бачать очі? –
Мати йде шляхом...
Темряви година,
Зорі жовтим зерном.
Йде із серцем Сина,
Що пробите терном...
В темну чорну ніч
Віяли вітри,
В небі зір не ліч,
Мерехтить лиш три...
Слова: Богдан-Ігор Антонич
