Відлетіли журавлі у вирій
Підганяють хмари осінь золоту
Пам'ятаєш, мила, як колись любили
Білий цвіт конвалії в саду?
Стрінемо весну, забуяє все
І природа буде повна чар
Я зірву тобі ніжну квітку цю
Щоби не погас кохання жар
Стрінемо весну, забуяє все
І природа буде повна чар
Я зірву тобі ніжну квітку цю
Щоби не погас кохання жар
Нас з тобою доля розлучила
З чужини назад нескоро я прийду
Десь розлука наша мовчки ворожила
Плакала конвалія в саду
Стрінемо весну, забуяє все
І природа буде повна чар
Я зірву тобі ніжну квітку цю
Щоби не погас кохання жар
Стрінемо весну, забуяє все
І природа буде повна чар
Я зірву тобі ніжну квітку цю
Щоби не погас кохання жар
Я не буду на твоїм весіллі
Привітайте ж, гості, пару молоду
Хай тобі на згадку про любов колишню
Розцвіте конвалія в саду
Стрінемо весну, забуяє все
І природа буде повна чар
Не зірву тобі ніжну квітку цю
Хоч і не погас кохання жар
Стрінемо весну, забуяє все
І природа буде повна чар
Не зірву тобі ніжну квітку цю
Хоч і не погас кохання жар
