з Україною

Я дивлюся на неї

Таку не покірну

Таку незламну

З очима синіми ,

з очима синіми синіми

Для когось не знайомою була, раніше не чули іі голосу в світі

у час війни сиреною загула,

та краще б не знала тієї миті

Схвильована, засмучена мала - зламала окови ворожої люті,

І показала кожному кулак,

І сили забуті

я дивлюся на неї

Таку не покірну

Таку незламну

З очима синіми ,

з очима синіми синіми

У іі волоссі

Пшениці колосся

У косу спелатаються

Жовтими нивами

Її звуть Україною

Смілива, зі сльозами за дітей

що ріками впали на рідні простори

Вона стає гарніше кожен день , вона поранена та нескорена

І крила її палені вогнем , нам волю дарувати завжди будуть

Вона тендітна дівчина але

В руках з тризубом

я дивлюся на неї

Таку не покірну

Таку незламну

З очима синіми ,

з очима синіми синіми

У іі волоссі

Пшениці колосся

У косу спелатаються

Жовтими нивами

Її звуть Україною

я дивлюся на неї

Таку не покірну

Таку незламну

З очима синіми ,

з очима синіми синіми

я дивлюся на неї

Таку не покірну

Таку незламну

З очима синіми ,

з очима синіми синіми

У іі волоссі

Пшениці колосся

У косу спелатаються

Жовтими нивами

Її звуть Україною