Ой, на горі вогонь горить, а в долині козак лежить
Накрив очі китайкою, заслугою козацькою
Що в головах ворон кряче, а у ніженьках коник плаче
Біжи, коню, дорогою степовою, широкою
Ой, на горі вогонь горить (є-є-є-є)
Ой, на горі вогонь горить (є-є-є-є)
Щоб татари не впіймали, сіделечка не здіймали
Сіделечка золотого з тебе коня вороного
Як прибіжеш під ворота, стукни-грюкни біля плота
Вийде сестра – розгнуздає, вийде мати – розпитає
Чи на горі вогонь горить? (Є-є-є-є)
Чи на горі вогонь горить? (Є-є-є-є)
Ой, коню мій вороненький, а де ж мій син молоденький?
Не плач мати, не журися, там вже твій син оженився
Не плач мати, не журися, там вже твій син оженився
Та взяв собі паняночку, в чистім полі земляночку
Ой, на горі вогонь горить (є-є-є-є)
Ой, на горі вогонь горить (є-є-є-є)
Ой, на горі вогонь горить (є-є-є-є)
Ой, на горі вогонь горить (ха)
Всьо!
