Осінь здивуй мене

Коли запитали, де була я цього літа Я була в ахуї, була на роботі Була у стосунках й у вільнім польоті Потім в депресії, знов на роботі Вриваюсь в осінь на автопілоті Осінь, здивуй мене, на-на-на, на-на Осінь, здивуй мене, на-на-на, на-на Трохи зайобана, трохи сумна (на-на-на) Але не зломлена, готова на, та хоч до Армагедона На-на-на, Армагидота, на-на-на Я готова на-на-на променад Під ногами листячко і закат Щоб дивилася вперед, не назад І тулилась до того, з ким назавжд Тільки ось позбудуся своїх вад Наведу у голові своїй лад Бляха муха, все, я б'юсь об заклад Що здивую осінь більш ніж літо снігопад (та спершу) Осінь, здивуй мене, на-на-на, на-на Осінь, здивуй мене, на-на-на, на-на Трохи зайобана, трохи сумна (на-на-на) Але не зломлена, готова на, та хоч до Армагедона (Та хоч до Армагедона) Та хоч до Армагедона Трохи зайобана, трохи сумна (на-на-на) Але не зломлена, готова на, та хоч до Армагедона