Вже дорога снами пряними мчить далеко вдалину
Попри ріки, що туманами
Вранці вкутались зі сну (вранці вкутались зі сну)
І, як деколи, не хочеться йти далеко від воріт
Що поробиш? Доля котиться (доля котиться)
До людей в широкий світ (в широкий світ)
Дай же на дорогу лагідну рученьку
Щоби була добра довга доріженька
Посміхнись до мене, наче зірка рання
Не забудь сказати лиш слова кохання
У дорозі із негодами
Сніг застане чи дощі (сніг застане чи дощі)
Понад лісом і вигонами
Місяць зійде уночі (місяць зійде уночі)
Заколише за відлуннями, наче дівчину-зорю
І у пісню диво-струнами завітає він мою
Дай же на дорогу лагідну рученьку
Щоби була добра довга доріженька
Посміхнись до мене, наче зірка рання
Не забудь сказати лиш слова кохання
Дай же на дорогу лагідну рученьку
Щоби була добра довга доріженька
Посміхнись до мене, наче зірка рання
Не забудь сказати лиш слова кохання
Дай же на дорогу лагідну рученьку
Щоби була добра довга доріженька
Посміхнись до мене, наче зірка рання
Не забудь сказати лиш слова кохання
